Словарь української мови (1924)/похнюпий
| ◀ похнюпа | Словарь української мови П похнюпий |
похнюпити ▶ |
|
Похню́пий, а, е. Опустившій голову, угрюмый.
| ◀ похнюпа | Словарь української мови Борис Грінченко П похнюпий |
похнюпити ▶ |
|
Словарь української мови — П
похнюпий
Борис Грінченко
1924
Похню́пий, а, е. Опустившій голову, угрюмый.