Словарь української мови (1924)/похитувати
| ◀ похитрувати | Словарь української мови П похитувати |
похитуватися ▶ |
|
Похи́тувати, тую, єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.