Словарь української мови (1924)/похитрувати
| ◀ похитнутися | Словарь української мови П похитрувати |
похитувати ▶ |
|
Похитрува́ти, ру́ю, єш, гл. Похитрить.
| ◀ похитнутися | Словарь української мови Борис Грінченко П похитрувати |
похитувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
похитрувати
Борис Грінченко
1924
Похитрува́ти, ру́ю, єш, гл. Похитрить.