Словарь української мови (1924)/похитати
◀ похит | Словарь української мови П похитати |
похитатися ▶ |
|
Похита́ти, та́ю, єш, гл. Пошатать, покачать.
◀ похит | Словарь української мови Борис Грінченко П похитати |
похитатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
похитати
Борис Грінченко
1924
Похита́ти, та́ю, єш, гл. Пошатать, покачать.