Словарь української мови (1924)/похит

by Борис Грінченко

◀ похистити

Словарь української мови Борис Грінченко П похит

похитати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́хит, ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.