Словарь української мови (1924)/похваляти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похваляти
Берлін: Українське слово, 1924

Похваля́ти, ля́ю, єш, сов. в. похвали́ти, лю́, лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. О. 1861. XI. 103. Яка гарна молода! похваляли деякі. Стор. МПр. 77.