Словарь української мови (1924)/похарчувати

by Борис Грінченко

◀ похарчитися

Словарь української мови Борис Грінченко П похарчувати

похва ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похарчува́ти, чу́ю, єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. I. 81.