Словарь української мови (1924)/похарчитися

by Борис Грінченко

◀ похарчити

Словарь української мови Борис Грінченко П похарчитися

похарчувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похарчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.