Словарь української мови (1924)/потурбитися
| ◀ потурати | Словарь української мови П потурбитися |
потурбувати ▶ |
|
Потурби́тися, блю́ся, би́шся, гл. = Потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
| ◀ потурати | Словарь української мови Борис Грінченко П потурбитися |
потурбувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
потурбитися
Борис Грінченко
1924
Потурби́тися, блю́ся, би́шся, гл. = Потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.