Словарь української мови (1924)/потуманіти
| ◀ потуманити | Словарь української мови П потуманіти |
потупати ▶ |
|
Потумані́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Покрыться туманомъ, затуманиться. 2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28.
| ◀ потуманити | Словарь української мови Борис Грінченко П потуманіти |
потупати ▶ |
|
Словарь української мови — П
потуманіти
Борис Грінченко
1924
Потумані́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Покрыться туманомъ, затуманиться. 2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28.