Словарь української мови (1924)/потужний

by Борис Грінченко

◀ потужити

Словарь української мови Борис Грінченко П потужний

потужник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поту́жний, а, е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. I. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293.