Словарь української мови (1924)/потужити
| ◀ потужавіти | Словарь української мови П потужити |
потужний ▶ |
|
Потужи́ти, жу́, жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.