Словарь української мови (1924)/потрощити
◀ потрохи | Словарь української мови П потрощити |
потрудити ▶ |
|
Потрощи́ти, щу́, щи́ш, гл. 1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. I. 76. 2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).