Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потрохи
Берлін: Українське слово, 1924

Потро́хи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. Потро́шку, потрі́шки, потро́шечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. I. 7.