Словарь української мови (1924)/потреба

by Борис Грінченко

◀ потрачати

Словарь української мови Борис Грінченко П потреба

потребен ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потре́ба, би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. НВолын. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.