Словарь української мови (1924)/потрачати
◀ потрафити | Словарь української мови П потрачати |
потреба ▶ |
|
Потрача́ти, ча́ю, єш, сов. в. потра́тити, тра́чу, тиш, гл. Тратить, истратить, издержать, утрачивать, утратить. Кипить, мов у горшку окріп і силу даром потрачає. О. 1861. IV. 158.