Словарь української мови (1924)/потопитися
| ◀ потопити | Словарь української мови П потопитися |
потопленик ▶ |
|
Потопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.