Словарь української мови (1924)/потоля

by Борис Грінченко

◀ потолоччя

Словарь української мови Борис Грінченко П потоля

потоляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пото́ля, лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.