Словарь української мови (1924)/посягати
| ◀ посюх | Словарь української мови П посягати |
потавати ▶ |
|
Посяга́ти, га́ю, єш, сов. в. посягти́, гну́, не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. III. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.