Словарь української мови (1924)/поступатися

by Борис Грінченко

◀ поступати

Словарь української мови Борис Грінченко П поступатися

поступний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. поступи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) = Поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Константиногр. у. 2) = Поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.