Словарь української мови (1924)/пострахати
◀ пострах | Словарь української мови П пострахати |
пострашитися ▶ |
|
Постраха́ти, ха́ю, єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. II. 10.
◀ пострах | Словарь української мови Борис Грінченко П пострахати |
пострашитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пострахати
Борис Грінченко
1924
Постраха́ти, ха́ю, єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. II. 10.