Словарь української мови (1924)/пострах

by Борис Грінченко

◀ постоячка

Словарь української мови Борис Грінченко П пострах

пострахати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́страх, ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.