Словарь української мови (1924)/постояльне
◀ посторонь | Словарь української мови П постояльне |
постояльний ▶ |
|
Постоя́льне, ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч бідним. Кв.
◀ посторонь | Словарь української мови Борис Грінченко П постояльне |
постояльний ▶ |
|
Словарь української мови — П
постояльне
Борис Грінченко
1924
Постоя́льне, ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч бідним. Кв.