Словарь української мови (1924)/посторонок

by Борис Грінченко

◀ посторожити

Словарь української мови Борис Грінченко П посторонок

посторонь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посторо́нок, нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. Посторо́ночок.