Словарь української мови (1924)/поспілий
| ◀ поспіл | Словарь української мови П поспілий |
поспіль ▶ |
|
Поспілий, а, е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.
| ◀ поспіл | Словарь української мови Борис Грінченко П поспілий |
поспіль ▶ |
|
Словарь української мови — П
поспілий
Борис Грінченко
1924
Поспілий, а, е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.