Словарь української мови (1924)/посправляти
◀ поспотикатися | Словарь української мови П посправляти |
поспродувати ▶ |
|
Посправля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и спра́вити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс.