Словарь української мови (1924)/посміхати
| ◀ посміх | Словарь української мови П посміхати |
посміховисько ▶ |
|
Посміха́ти, ха́ю, єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати. Мил. 346.
| ◀ посміх | Словарь української мови Борис Грінченко П посміхати |
посміховисько ▶ |
|
Словарь української мови — П
посміхати
Борис Грінченко
1924
Посміха́ти, ха́ю, єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати. Мил. 346.