Словарь української мови (1924)/посмітити
| ◀ посміти | Словарь української мови П посмітити |
посмітник ▶ |
|
Посміти́ти, чу́, ти́ш, гл. Насорить.
| ◀ посміти | Словарь української мови Борис Грінченко П посмітити |
посмітник ▶ |
|
Словарь української мови — П
посмітити
Борис Грінченко
1924
Посміти́ти, чу́, ти́ш, гл. Насорить.