Словарь української мови (1924)/посліпити
| ◀ послідущий | Словарь української мови П посліпити |
посліпитися ▶ |
|
Посліпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.
| ◀ послідущий | Словарь української мови Борис Грінченко П посліпити |
посліпитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
посліпити
Борис Грінченко
1924
Посліпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.