Словарь української мови (1924)/посліпити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посліпити
Берлін: Українське слово, 1924

Посліпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.