Словарь української мови (1924)/послушний
| ◀ послушне | Словарь української мови П послушний |
послушник ▶ |
|
Послу́шний, а, е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.
| ◀ послушне | Словарь української мови Борис Грінченко П послушний |
послушник ▶ |
|
Словарь української мови — П
послушний
Борис Грінченко
1924
Послу́шний, а, е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.