Словарь української мови (1924)/послабити
| ◀ послабати | Словарь української мови П послабити |
послабіти ▶ |
|
Послаби́ти, блю́, би́ш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: „не жарь нас“… Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.