Словарь української мови (1924)/послабати
| ◀ поскучати | Словарь української мови П послабати |
послабити ▶ |
|
Послаба́ти, ба́ю, єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
| ◀ поскучати | Словарь української мови Борис Грінченко П послабати |
послабити ▶ |
|
Словарь української мови — П
послабати
Борис Грінченко
1924
Послаба́ти, ба́ю, єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.