Словарь української мови (1924)/поскромадити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поскромадити
Берлін: Українське слово, 1924

Поскрома́дити, джу, диш, гл. 1) = Поскребти. 2) — поти́лицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько… поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. I. 157.