Словарь української мови (1924)/поседіти
| ◀ поседіння | Словарь української мови П поседіти |
посел ▶ |
|
Посе́діти, джу, диш, гл. = Посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
| ◀ поседіння | Словарь української мови Борис Грінченко П поседіти |
посел ▶ |
|
Словарь української мови — П
поседіти
Борис Грінченко
1924
Посе́діти, джу, диш, гл. = Посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.