Словарь української мови (1924)/посвітитися
◀ посвітити | Словарь української мови П посвітитися |
посвоїтися ▶ |
|
Посвіти́тися, тимося, титеся, гл. 1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25. Сами свічі посвітилися. Чуб. V. 837. 2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися. Харьк.