Словарь української мови (1924)/посвідчити
◀ посвідчення | Словарь української мови П посвідчити |
посвіт ▶ |
|
Посві́дчити, чу, чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
◀ посвідчення | Словарь української мови Борис Грінченко П посвідчити |
посвіт ▶ |
|
Словарь української мови — П
посвідчити
Борис Грінченко
1924
Посві́дчити, чу, чиш, гл. Засвидѣтельствовать.