Словарь української мови (1924)/посвячуватися

by Борис Грінченко

◀ посвячувати

Словарь української мови Борис Грінченко П посвячуватися

посвящення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посвя́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. посвяти́тися, чу́ся, тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. I. 249.