Словарь української мови (1924)/посвячувати

by Борис Грінченко

◀ посвячіння

Словарь української мови Борис Грінченко П посвячувати

посвячуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посвя́чувати, чую, єш, сов. в. посвяти́ти, чу́, тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Чуб. V. 805. Посвятить хату. Рудч. Ск. I. 92.