Словарь української мови (1924)/порадниця
◀ порадник | Словарь української мови П порадниця |
порадничок ▶ |
|
Пора́дниця, ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Мет. 260. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Мет. 186. Ум. Пора́дничка. Моя матінко, моя й порадничко. Мил. 197.