Словарь української мови (1924)/порадник
◀ порадний | Словарь української мови П порадник |
порадниця ▶ |
|
Пора́дник, ка, м. Совѣтникъ. К. ЧР. 131. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Мил. 180. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. Пора́дничок. Мій таточку, мій порадничку. Мил. 184.