Словарь української мови (1924)/попідрубувати
◀ попідрублювати | Словарь української мови П попідрубувати |
попідсаджувати ▶ |
|
Попідру́бувати, бую, єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
◀ попідрублювати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідрубувати |
попідсаджувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідрубувати
Борис Грінченко
1924
Попідру́бувати, бую, єш, гл. Подрубить (во множествѣ).