Словарь української мови (1924)/попідрублювати
| ◀ попідростати | Словарь української мови П попідрублювати |
попідрубувати ▶ |
|
Попідру́блювати, люю, єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.
| ◀ попідростати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідрублювати |
попідрубувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідрублювати
Борис Грінченко
1924
Попідру́блювати, люю, єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.