Словарь української мови (1924)/попідгрібати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідгрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.