Словарь української мови (1924)/попідгризати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідгризати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідгриза́ти, за́ю, єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.