Словарь української мови (1924)/попідводитися

by Борис Грінченко

◀ попідводити

Словарь української мови Борис Грінченко П попідводитися

попідволікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попідво́дитися, димося, дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.