Словарь української мови (1924)/попідводити
| ◀ попідвішувати | Словарь української мови П попідводити |
попідводитися ▶ |
|
Попідво́дити, джу, диш, гл. То-же, что и підвести́, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
| ◀ попідвішувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідводити |
попідводитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідводити
Борис Грінченко
1924
Попідво́дити, джу, диш, гл. То-же, что и підвести́, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.