Словарь української мови (1924)/попівна
| ◀ попів | Словарь української мови П попівна |
попівство ▶ |
|
Попі́вна, ни, ж. Дочь священника, попівна. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Котл. НП. 344.