Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попів
Берлін: Українське слово, 1924

По́пів, лу, м. = Попіл. Драг. 264.

Попі́в, по́ва, ве. Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.