Словарь української мови (1924)/попрятувати
◀ попрятно | Словарь української мови П попрятувати |
попряхи ▶ |
|
Попря́тувати, тую, єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.
◀ попрятно | Словарь української мови Борис Грінченко П попрятувати |
попряхи ▶ |
|
Словарь української мови — П
попрятувати
Борис Грінченко
1924
Попря́тувати, тую, єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.