Словарь української мови (1924)/попрятно
◀ попрятниця | Словарь української мови П попрятно |
попрятувати ▶ |
|
Попря́тно, нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
◀ попрятниця | Словарь української мови Борис Грінченко П попрятно |
попрятувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попрятно
Борис Грінченко
1924
Попря́тно, нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.